Рефрейминг проблеми або 5 запитань для розв’язання проблем

Що робити, коли ви застрягли в якійсь проблемі чи зациклилися на якомусь питанні?

Кажуть, що в такому випадку потрібно “think outside the box” – вийти з коробки, мислити поза межами. Або як це називають спеціалісти: потрібно здійснити рефреймінг, іншими словами переформулювати проблему, подивитися на неї під іншим кутом зору.

Звучить це все дуже добре – просто вийди за межі і одразу побачиш рішення. А як це зробити? Чому ніхто не пояснює як це робиться? 

Взагалі-то це не так і складно. Давайте покроково розберемо як це зробити. Для цього у нас є 5 запитань, які допоможуть “вийти за межі”.

  1. Перш за все запитайте себе: а чого я насправді хочу досягнути, вирішуючи цю проблему? Чи вірно ви сформулювали задачу. Бо часто так буває, що ви намагаєтеся вирішити якийсь вторинний наслідок більш комплексної проблеми, боретеся з симптомами замість того, щоб лікувати хворобу. Отже, спочатку впевніться, що ви вирішуєте саме ту проблему.

    Йдемо далі. Проблему таки знайшли, але вона така складна. Чи так лише здається?

  2. Перевірте, чи дійсно обмеження, в які ви себе поставили реальні? Часто ми стаємо заручниками наших упереджень або звичок. Робимо щось певним чином лише тому, що робили так завжди. А чому б не спробувати цього разу зробити все інакше? Що заважає спробувати альтернативний варіант. А що, якщо труднощі, які ви намалювали собі несправжні? Можливо, вони просто наслідок вашого незнання. Як ви можете бути впевненими, що це не спрацює, якщо ви ще не пробували.

    Упередження подолали, а проблема й досі складна. Тоді спробуємо з’їсти слона маленькими шматочками і запитаємо себе:

  3. А як я можу розбити велику проблему на п’ять менших?  І тут трапляється диво. Все не так і страшно. Виявляється, що ось цю простішу задачу ви робили вже раніше і точно знаєте як її вирішити. А ось з приводу цього можете запитати поради у друга, який якраз таким і займається. Ну, а цей шматок я можу зробити разом з командою.
    І так, фрагмент за фрагментом проблема розчиняється, а її вирішення вже з’являється на горизонті.

    Але раптом навіть після розбивання на частини проблема не зрушиться з місця? Що, якщо проблема дійсно не вирішується. Для цього є наступне запитання.

  4. Що я якщо я не вирішу цю проблему і просто буду просто рухатися далі? Уявіть собі гіпотетичне майбутнє, в якому проблема залишиться. Що це буде означати для вас? Які наслідки можуть бути? Як це вплине на вас, вашу роботу, вашу родину, ваше життя? Часто так трапляється, що ми настільки сильно емоційно занурюємося у питання, що переоцінюємо його значення. Чи дійсно вирішення проблеми змінить ваше життя? Увімкніть холодну логіку та подумайте, які реальні наслідки та сценарії розвитку подій можуть бути. Зважте за і проти. Інколи вирішення несе більше збитків, ніж залишити все як є. Можливо цілком задовільним буде часткове рішення чи компромісний варіант, і не варто себе вимотувати пошуками ідеального. Адже краще, коли щось працює на 50%, ніж не працює зовсім.

    Гаразд, проаналізували, сховали свій перфекцонізм, але краще не стало? Тоді:

  5. Що робити, якщо проблема в мені? Якщо корінь проблеми лежить саме в моїх якостях чи особливостях. Це зовсім не проблема. Запишіться на курс психотерапії. Ні, жартую. До психолога ви, звичайно, можете сходити. Але проблему можна вирішити інакше. Просто делегуйте пошук рішення іншим людям. Як то кажуть, одна голова добре, а дві – краще. Покличте допомогу, зберіть команду. Спробуйте побрейнстормити проблему разом. Вам відкриються нові грані та нові способи. Ви зможете вхопити той свіжий погляд, який не вдавалося знайти самостійно.

Не бійтеся задавати собі питання і не бійтеся відповідати на них чесно. Бо без запитань не буде відповідей.
І не забувайте, не вирішуються лише ті проблеми, які не пробували вирішувати. Все інше питання бажання та часу.