Ера Уяви стукає в наші двері

Ера Уяви

Останні десятиріччя ми часто чуємо нові слова з префіксом “пост”: постмодернізм, постправда, постадаптація, постколоніальний, постіндустріальний, посткомунізм, постпозитивізм, постреволюційний, посттравматичний. І, нарешті, додалося ще пост-COVID-19. Складається враження, що нам бракує слів. Ми живемо в житті після чогось, наче нащадки без спадку. Ніби нам лишився тільки посуд від минулих банкетів, але нових страв на тарілках не передбачено. Отож, дивимося на той порожній посуд і намагаємося злизати з нього смак попередніх делікатесів. Але смаку немає. Чи то вірус його забрав, чи то пора, нарешті, навчитися готувати і наповнити тарілки новими сенсами.

Схоже, що більшість цих “пост” слів мають негативне забарвлення або ж приховану загрозу. Відтак, маємо життя в умовах очікування наслідків: після революцій, після імперій, після пандемії, після інформації, після знання. Якраз тут і виходить із тіні виклик майбутнього – страх передбачення того, що буде. Чекати відповіді, замість того щоб ставити питання. Це нагадує старосвітський забобон: не давати дитині ім’я до певного віку, аби не наврочити її та не сполохати добру долю. Можливо, це пояснює інфантилізм нашого часу. Ми просто діти, яким ще не дали ім’я, тож можемо собі дозволити ховатися від проблем. 

Але рано чи пізно пора дорослішати і брати на себе відповідальність за майбутнє. Нарешті настає мить назвати ім’я нашого часу. І, здається, є сміливці, готові це зробити. Вірніше, сміливиця, і цей факт не дивує. Адже новому часу потрібні не лише нові герої, але й героїні. 

Rita J. King

І вона є – це Ріта Дж. Кінг – американський футуролог, культурний антрополог, філософ та просто розумна і красива жінка. Нині вона співдиректор Science House (разом з відомим винахідником, підприємцем та шахістом James Jorasch, автором понад 750 патентів у царині взаємодії людини і технологій, якими користуються такі компанії як Facebook, Groupon, Zynga, eBay and Priceline. Його також називають “батьком винаходів”). В минулому вона працювала інноватором у IBM та футурологом в аналітичному центрі NASA Langley, вона регулярний автор в O’Reilly Media та інших провідних медіа (The New York Times, CNN, TIME, Fast Company, Entrepreneur, The Design Observer, the BBC, Le Figaro, Psychology Today). 

Саме Ріта вважається автором філософської концепції Ери Уяви (Imagination Age), як способу переходу між Індустріальної Епохою, яка згасає, але ще не зникла, та Епохою Інтелекту, яка наближається, але поки ще не наблизилася.

Процитую її слова, що дуже влучно характеризують нинішній стан речей: 

“Зараз саме той момент, коли нам потрібно “одружити” Велику Інженерію з Великим Креативом і створити системи, які дозволять кожній людині брати участь у спільнотах таким чином, щоб можна було продукувати справді значущі рішення.”

Що ж це за нова Ера Уяви? Давайте розглянемо глибше. 

Усталеним є погляд на розвиток людської цивілізації з точки зору технологічного прогресу та його економічних наслідків:

  • Аграрна ера – це економіка, у якій переважає фізична робота з простими знаряддями праці та тваринами для виробництва їжі;
  • Індустріальна ера – це економіка машин та заводів із виробництва товарів;
  • Інформаційна ера (ера Знань) – в економіці переважають працівники знань, які використовують комп’ютери та інші електронні пристрої для цілей досліджень, фінансів, консалтингу, інформаційних технологій та інших послуг.

А далі, йде нова парадигма, створена віртуальними технологіями, високошвидкісним Інтернетом, масовим зберіганням даних та іншими високими технологіями, які сформують новий тип глобальної культури та економіки – Еру Уяви.

На відміну від Інформаційної ери, основним видом діяльності якої є аналіз та логічне мислення, головними засобами створення економічної цінності в новій ері будуть креативність та уява. Це буде новий світ, де розмаїття життя породжується інноваціями та неординарними соціальними взаємодіями. Технології віртуальної реальності, відеосервіси та співтворчість контенту змінять спосіб взаємодії людей між собою та створять нові економічні та соціальні структури. 

Уже сьогодні мільйони людей створюють нові віртуальні ідентичності та змістовні стосунки з іншими людьми у віртуальних світах, тим самим змінюючи межі реальності, породжують нові структурні зв’язки, які були би неможливими у реальному фізичному світі кордонів. Віртуальні світи – це найліпші соціальні мережі, які тільки можна собі уявити. Унікальна можливість створити і керувати своєю ідентичністю як глобального громадянина руйнує бар’єри, одночасно пропонуючи ідеальну арену, на якій конфлікти можуть бути вирішені творчо, шляхом взаємного, а також особистого порозуміння. Для тих, хто розуміє силу середовища, потенціал створення соціальних змін в принципі необмежений, результатом яких стануть трансформації економіки. Формується новий світовий порядок, в основі якого лежать інновації та розумні соціальні взаємодії.

Сам термін Ера Уяви вперше застосував спеціаліст із комунікацій та дизайнер Charlie Magee ще 1993 року в своєму есе “Ера Уяви: вже на обрії нашої цивілізації” (The Age of Imagination: Coming Soon to a Civilization Near You). У своїй статті він спробував переосмислити критерії еволюційного розвитку людства. Замість економічних показників, які на його думку є вторинними, він пропонує головною призначити комунікацію. Еволюція дорівнює виживанню найсильніших комунікаторів. А вже економічні результати є наслідками якості комунікації. 

Найуспішніші групи за всю історію людства мали дещо спільне: порівняно з конкурентами вони мали найкращу систему комунікації. Найбільш пристосовані комунікатори – плем’я, поліс, королівство, корпорація, нація – мали більший відсоток людей із доступом до інформації вищої якості, більшу здатність трансформувати цю інформацію у знання і дії та більше свободи передавати ці нові знання іншим членам своєї групи. 

Всесвіту знадобилося 10 мільярдів років, щоб створити вид, який міг би говорити. Цьому виду знадобилося 3 мільйони років, щоб створити інструмент спілкування, який називається письмом. Потім лише 12000 років для створення друкарського верстата. 500 років для створення комп’ютера. Очевидно, що розвиток відбувається експоненційно, і вже сьогодні ми перебуваємо у перехідному стані до нової комунікаційної епохи.

Отже, для переходу на новий еволюційний щабель, нам необхідно прискорити засоби комунікації. Зараз найшвидший метод, яким ми користуємося, наступний ланцюжок: мій мозок – мій комп’ютер (засоби вводу: клавіатура, мікрофон, камера) – ваш комп’ютер (ваші засоби виводу: екран, динаміки) – ваш мозок. На сьогодні є, принаймні, три методи комунікації, які передають інформацію швидше та в більших обсягах, ніж цей ланцюжок: 

  1. Прямий фізичний зв’язок мозку людини з комп’ютером
  2. Комп’ютер зі штучним інтелектом, підключений до іншого аналогічного комп’ютера
  3. Телепатія людини

Поки телепатія видається найскладнішим та найменш дослідженим з них способом, слід очікувати, що вона є справою більш віддаленого майбутнього. А ось два інших способи вже стають нашою новою реальністю. Це тягне за собою прискорений розвиток біо-, нанотехнологій, комп’ютерних наук і, звичайно, технологій віртуальної реальності.

Прискорення комунікацій буде впливати на соціальні структури. Ми вже переживаємо повторну трайбалізацію націй та скорочення корпорацій. Виявляється, що новітні технології сприяють життю маленьких компаній. Уціліють люди, котрі засвоять нові інструменти, за допомогою яких, перевершать ефективність великих транснаціональних компаній. Вони будуть утворювати мережі зв’язків з іншими такими ж крихітними компаніями. Саме в цьому випадку найбільш визначальними стануть особистісні якості людей – ті ментальні особливості, що здатні перевершувати машину. Мова йде саме про уяву. 

Оскільки інструменти аграрної ери контролюють продукти ери мисливця/збирача, індустріальні знаряддя контролюють продукти аграрної ери, інформаційні засоби контролюють продукти індустріальної ери, то що ж буде контролювати інформаційні засоби? Звичайно, людська уява.

З цією думкою погоджуються багато вчених. Приміром, футуролог Рей Курцвейл стверджує, що у майбутньому поєднання штучного інтелекту, нанотехнологій та біотехнологій створить світ, де стане можливим усе, що можна уявити, підвищуючи значення уяви як ключового способу мислення людини. 

А що, якщо машини стануть значно розумнішими за нас, захоплять світ і знищать людство або ж перетворять нас на “живі батарейки” як у фільмі “Матриця”? Ріта Дж. Кінг переконана, що саме Ера Уяви наш порятунок від такого сценарію. Це наш шанс уявити та створити саме таке майбутнє, у якому ми всі бажатимемо жити. І це не про якісь утопічні ідеї поселень на краю світу. Мова йде про методи, які можуть швидко перевірити життєздатність ідей – створити прототипи, відтестувати їх, знайти найкращі варіанти втілення.

Ключовим питанням Ери Уяви стане питання – що означає бути людиною?

Прискорений розвиток технологій штучного інтелекту, віртуальної реальності змушує нас переосмислювати та перевизначати фундаментальні поняття. Відколи людина стала “царем природи”, ми відвикли від конкуренції з іншими видами. Як не парадоксально, ми самі породжуємо свого ж конкурента. ХХІ століття нам нагадує як це змагатися за виживання з іншим видом – розумною машиною, яка, можливо, перевершує нас у багатьох вимірах. То ж хто ми у цьому новому світі? Що є людськістю? Чим людина відрізняється від машини? Де наша унікальність?

Цілком зрозуміло, що такі нові питання потребують нових методів пошуку відповідей. А це вже виклики для системи освіти. Стара школа, яка вчить запам’ятовувати факти, непридатна для нової реальності. Нам потрібно перевинайти не лише розуміння себе, але й те, як вивчати себе та світ. Необхідна нова система освіти, яка буде не посередником у передачі знань, а стане провідником до відкриття здібностей та відточення навичок. Вона має навчити вчитися та допомогти здобути навички, необхідні для нової ери: уміння самостійної роботи та змістовної співпраці з іншими, винахідливість, креативність у вирішенні проблем та цікавість до всього навколо, навички особистої ефективності та уміння керувати собою, своїм часом, своїм тілом та своїм розумом.

Все те, що прийнято називати soft skills виходить на перший план. Адже швидкість розвитку технологій така, що протягом людського життя всім доведеться змінити кілька різних спеціальностей, подекуди далеких одна від одної, і гнучкість та вміння швидко переадаптовуватися та перевчатися стане важливішим за глибокі знання окремої сфери, яка може зникнути у будь-який момент. А уявіть собі, що тривалість продуктивного життя зросте. І, можливо, вже ваші діти будуть жити по 120-150 років. І за століття їм доведеться спробувати ще більше нових спеціальностей.

Тож нам слід вже сьогодні змінювати систему освіти для майбутньої Ери Уяви, яка вже стукає в наші двері.