Цей дивний новий світ BANI

Єдина константа – це зміни. Ми живемо у світі, який стрімко змінюється щосекунди. У таких обставинах ми продовжуємо кожного дня робити свої справи: вчити, лікувати, будувати, воювати, продавати, виробляти та керувати. І кожному потрібне хоча б приблизне розуміння що чекати від завтра. Як планувати бізнес, чому вчити дітей, що винаходити, до яких криз готуватися, які рішення ухвалювати?

Це потребує від нас розуміння як влаштовано світ, за якими правилами він функціонує. Останні десятиліття світ описувала концепція VUCA. Це акронім від англійських слів Volatile, Uncertain, Complex and Ambiguous, тобто VUCA-світ – це світ Нестабільності, Невизначеності, Складності та Неоднозначності. Саме таким він був останні десятиліття. 

Концепція VUCA народилася у стінах Військового коледжу армії США (US Army War College, Carlisle, Pennsylvania) наприкінці 1980-х, як нове бачення світу після Холодної війни. Вона пояснювала нову реальність без біполярної конфронтації між Сходом і Заходом, і тому дуже швидко поширилася серед військового керівництва в 1990-х як панівний підхід до розуміння викликів та планування дій. Лише на початку 2000-х VUCA почала з’являтися в книгах з бізнес-стратегії, зокрема у вигляді філософії гнучких рішень та agile-методів, які за своєю природою є адаптивними, а отже, краще пристосовані до бурхливих вод, які описує VUCA. 

Відтоді минуло вже два десятиріччя і світ змінюється все швидше й швидше. Це вже не той складний та неоднозначний світ. Він став хаотичним і незбагненним. Діджиталізація та глобальні виклики переписують правила. VUCA більше не описує нашу модель світу, не допомагає приймати рішення, вона застаріла. А глобальна пандемія відправила її на звалище історії остаточно. То що ж далі?

У нас є вже нова концепція – BANI світ. Її запропонував американський антрополог, футуролог та автор бестселерів, а за сумісництвом представник Institute for the Future (IFTF) Jamais Cascio ще у 2018 році на конференції у Пало Альто, Каліфорнія. Кашіо відомий своїми виступами на TED з приводу змін клімату, а журнал Foreign Policy вніс його до списку 100 найбільш впливових мислителів сьогодення. У своїй програмній статті “На порозі Ери Хаосу”, опублікованій у квітні 2020 року він докладно описує нову концепцію.

«Ситуації, в яких умови не просто нестабільні, вони хаотичні. У яких результати не те що важко передбачити, вони абсолютно непередбачувані. Або, використовуючи конкретну мову цих фреймворків, ситуації, коли те, що відбувається, не просто неоднозначне, це абсолютно незрозуміле».

Зараз відбувається багато подій, які нам зовсім не знайомі, вони нас дивують та дезорієнтують. Такого раніше ніколи не було, людство не зіштовхувалося ніколи з таким. Вони не просто створюють стрес, який ми відчуваємо, вони мультиплікують цей стрес. Отже концепція BANI допомагає зрозуміти цей новий стан речей. 

То що ж таке BANI?

Це акронім від англійських слів – brittle, anxious, nonlinear, incomprehensible: крихкий, тривожний, нелінійний, незбагненний.

«B» для Brittle – Крихкість

Крихкість – ілюзорна властивість. Щось може виглядати цілісним і монолітним до моменту, коли не отримає удар у слабке місце і тоді воно розсипається на друзки. Крихкість можна назвати антигнучкістю, крихке не здатне до пластичності та спротиву. Воно вмить руйнується без запасу міцності. 

Крихкість часто виникає через намагання максимізувати ефективність, вичавити з системи всі гроші, владу, їжу, роботу. Крихкість можна знайти в монокультурних господарствах, де вирощування однієї культури означає максимальну продуктивність, доки помилка, яка вражає лише один конкретний вид або штам, не знищить усе поле. Ми бачимо крихкість у «прокляті ресурсів», коли країни чи регіони багаті корисними природними ресурсами зосередилися повністю на його видобутку, але після зміни технології цей ресурс стає нікому не потрібним. Крихкість виникає через залежність від однієї критичної точки збою та небажання — чи нездатності — залишити будь-яку надлишкову потужність чи резерв у системі.

Зрозуміло, що крихкість не є новим явищем, але в минулому наслідки катастрофічних невдач були більш-менш регіонально обмежені. У сучасному геополітично, економічно та технологічно взаємопов’язаному світі катастрофічний збій в одній країні може спричинити хвилювання по всій планеті (наприклад, грецька боргова криза, арабська весна). Більше того, ми бачимо, що крихкість проявляється новими та дивовижними способами. Мало хто вважав демократію крихкою системою, поки ми не зрозуміли, наскільки демократія залежить від відповідальності за навмисну неправду. 

Постає питання які ще фундаментальні системи важливі для виживання людства тепер можна вважати «крихкими». Енергетичні мережі? Глобальна торгівля? Їжа? Оскільки наші основні системи так часто взаємопов’язані, цілком можливо, що збій одного важливого компонента може призвести до каскаду збоїв. У тісно переплетеному наборі систем небезпечним є вихід з ладу будь-якої частини.

Думки про подібні речі, викликають неабияке занепокоєння.

“A” для Anxious – Тривожність

Тривога несе з собою відчуття безпорадності, страх, що щоб ми не робили, це завжди буде неправильно. У тривожному світі кожен вибір здається потенційно катастрофічним. Це тісно пов’язане з депресією і страхом. Тривожний світ — це світ, у якому ми постійно оновлюємо стрічку новин щоб побачити новий жах або ж ховаємося від зовнішнього світу щоб не бачити цих жахіть.

Тривога може стимулювати пасивність, тому що ми не можемо зробити неправильний вибір, якщо не виберемо нічого. Або це може проявлятися як відчай, те жахливе усвідомлення того, що ми втратили шанс прийняти критичне рішення, і ми не отримаємо іншої можливості. Або те жахливе відчуття, що люди, від яких ми залежимо, приймуть погане рішення, через яке всім нам буде набагато гірше, ніж раніше.

Здається, що наше медіасередовище ідеально спроектовано для посилення тривоги, воно викликає хвилювання та страх. Нас оточує невірна інформація: широка категорія поганих знань, яка включає дезінформацію, містифікації, перебільшення, псевдонауку, фейкові новини, фейкові фейкові новини тощо. 

Ми пристосовуємося до такого стану речей вигадуючи теорії змови, таємних господарів світу, які стоять за всім цим. Бо хтось же має знати як все відбувається насправді. Це заспокоює. Але не всім підходить такий спосіб. Зростає кількість самогубств, психічних розладів та девіантної поведінки. 

“N” для Nonlinear – Нелінійність

У нелінійному світі причина і наслідок здаються роз’єднаними або непропорційними. Результати вжитих чи невиконаних дій можуть в кінцевому підсумку вийти за межі рівноваги. Дрібні рішення закінчуються серйозними наслідками, хорошими чи поганими. Або ж ми докладаємо величезних зусиль, а результат виявляється мізерним.

Ми перебуваємо в розпалі кризи нелінійності з COVID-19. Масштаби цієї пандемії виходять далеко за межі повсякденного досвіду; швидкість, з якою інфекція поширювалася протягом перших кількох місяців, була вражаючою. Незважаючи на те, що в деяких регіонах вдалося знизити рівень зараження, збільшення випадків у всьому світі все ще має тенденцію до експоненціального. Концепція «вирівнювання кривої» за своєю суттю є війною проти нелінійності.

Порушення клімату є ще однією нелінійною проблемою. Ми бачимо навколо нас із зростаючою інтенсивністю та частотою реальні приклади впливу зміни клімату, спричиненої глобальним потеплінням. Маловідомий факт: те, що ми бачимо зараз, насамперед є результатом викидів вуглецю в 1970-х і 1980-х роках. У глобальній кліматичній системі існує величезна інерція, і наслідки проявляються не відразу. Це «істеричний» елемент нашого клімату — тривалий розрив між причиною та повним наслідком.

Це означає, що якби ми могли припинити викиди вуглецю в атмосферу прямо зараз, ми все одно спостерігатимемо додаткове потепління принаймні ще одне покоління, а також високі температури протягом століть. Людський мозок просто не готовий мислити в такому масштабі.

COVID-19 і кліматичні зміни — не єдині приклади. Нелінійність, особливо у формі непропорційних причин і наслідків, чітко простежується у світі політики, особливо міжнародної. Скільки коштувала російська хакерська атака на виборах у США 2016 року, порівняно з впливом, який вона мала на світ? Або ж тероризм — це нелінійна війна з точки зору грошей і зусиль, необхідних для її проведення, проти грошей і зусиль, витрачених на його виявлення, запобігання або помсту за нього.

Найцікавіше, що нелінійність є вкрай поширеною у біологічних системах. Зростання і згортання популяцій, ефективність вакцинації, поведінка роїв і, як зазначалося, поширення пандемій — все це має різко нелінійний аспект. 

“I” для Incomprehensible – Незбагненність

Ми є свідками подій і рішень, які здаються нелогічними або безглуздими, чи то тому, що їх витоки занадто давні, чи занадто невимовні, чи просто занадто абсурдні. «Чому вони це зробили?» «Як це сталося?» Ми намагаємося знайти відповіді, але відповіді не мають сенсу. Більше того, додаткова інформація не є гарантією кращого розуміння. Більше даних — навіть великих даних — може бути контрпродуктивним. Незрозумілість, по суті, є кінцевим станом «інформаційного перевантаження».

Незбагненність, здається, притаманна системам машинного навчання/штучного інтелекту, які ми починаємо створювати. У міру того, як наші ШІ стають складнішими, навчаються більше, роблять більше, тим важче стає зрозуміти, як саме вони приймають свої рішення. Програмісти знають, що існує мережа логіки, але їм важко зрозуміти, як саме ця мережа формується. Це не просто технологічна загадка. Оскільки програмне забезпечення для штучного інтелекту стає все тісніше вплетеним у наше повсякденне життя, ми повинні звернути пильну увагу на те, як складні алгоритми можуть призвести до расистських, сексистських та інших упереджених результатів. Код, який вчиться у нас, може вивчити більше, ніж передбачувані уроки та правила.

Залишається загадкою, чому автопілот, який здатен провести автомобіль через затори і складні перехрестя може врізатися в стіну, просто виїжджаючи з гаража? Чому нейромережа, яка створювала реалістичні людські обличчя, іноді може створювати щось вкрай жахливе?

Проте незрозуміле зараз не означає незрозуміле назавжди. Все розвивається: процеси, які ми не розуміємо сьогодні розкриються з часом.


Світ BANI лякає. Виглядає так ніби ми нічого не можемо зробити і кінець світу вже не за горами. Однак все зовсім навпаки. Знаючи властивості нового світу ми можемо успішно протидіяти його негативним силам. Як саме? у самому питанні вже є відповіді.

Крихкість можна подолати стійкістю та неспішністю.

Тривожність можна полегшити за допомогою емпатії та усвідомленості (mindfulness).

Нелінійність потребує контексту та адаптивності, гнучкості.

Незбагненність  вимагає прозорості та інтуїції.

BANI констатує, що нинішній стан речей не є тимчасовою аберацією, це нова фаза. Ми перейшли від стану води до пари. З нами відбуваються грандіозні зміни. І головне, що ми повинні усвідомити так це те, що найбільших змін потребує наш образ мислення. Саме від нього залежить як ми будемо жити у цьому новому дивному світі BANI.